Centrum Kultury Polskiej
Mariupolski Uniwersytet Państwowy

 
Forum
Forma logowania
Login:
Hasło:

Mapa strony

Statystyka

Witaj, Gościu · RSS 24.11.2017, 08:16

[ Nowe wiadomości · Regulamin forum · Wyszukiwanie · RSS ]
Страница 1 из 11
Forum » Międzynarodowа Konferencjа Internetowа "AKTUALNE PROBLEMY SLAWISTYKI" » Секция 2. Языковая интерференция. Языковой меланж и проблемы перевода » МОВНА ПЕРЕДАЧА: ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ (Гавенко Олена)
МОВНА ПЕРЕДАЧА: ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ
MarinaData: Niedziela, 29.06.2014, 20:45 | Wiadomość # 1
Grupa: Administrator
Wiadomośc: 127
Plusiki: 1
Status: offline
Гавенко Олена
м. Маріуполь


МОВНА ПЕРЕДАЧА: ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ


У культуротворчому просторі сучасного суспільства серед багатьох видів літературно-мистецької діяльності важливе і своєрідне місце посідає інтелектуальне ремесло мовного перекладу, який давно став органічною ланкою не лише сфери дипломатії, але й інструментом здійснення необмеженого кола міжнародних зв’язків і контактів від космічних польотів до спортивних змагань. Прости переклад зі словником доступний кожному.
Але коли предметно йдеться про переклад та його виняткове значення у різних сферах життя суспільства, майже завжди виокремлюють його функціональну важливість та вагомий внесок у національно-культурне збагачення країни. І це не дивно, адже дійсно переклад — це особливий вид духовної діяльності людини, націлений на комунікативне посередництво, тобто подолання мовних бар'єрів у людському спілкуванні, обумовлених світовим лінгвістичним розмаїттям. Сягаючи глибокої давнини, переклад завжди виконував суттєву роль як в процесі синтезу світової культури в цілому, так і в історії розвитку окремих народів. Відомий радянський вчений А.Д. Швейцер зазначав, що “переклад — це не тільки зіткнення мовних систем, але й зіткнення різних культур та різних цивілізацій” [3, с. 14]. А український видатний письменник, поет, вчений, публіцист, громадський діяч та талановитий перекладач І. Франко в передмові до своєї збірки „Поеми” підкреслив значення перекладної літератури в націєтворчих вимірах: “Передача чужоземної поезії, поезії різних віків і народів рідною мовою збагачує душу цілої нації, присвоюючи їй такі форми і вирази чуття, яких вона не мала досі, будуючи золотий міст зрозуміння і спочування між нами і далекими людьми, давніми поколіннями” [2, с. 239]. Важливо наголосити, що в історії кожного народу переклад посідає особливе місце, позаяк завжди є засобом опосередкованого спілкування, взаємопроникнення літератур, могутнім джерелом збагачення національної культури, засобом ведення міждержавних відносин.
Найбільша складність полягає у перекладі значень з однієї мови на іншу, кожна з яких має безліч семантичних та граматичних особливостей. Все це дає підстави вбачати надзвичайно важливу роль перекладача, адже саме він забезпечує пізнання і взаємозближення не тільки різних мов, але й різних культур, особливо якщо перекладач однаковою мірою володіє як вихідною культурою, так і культурою перекладу. Передача значень являє собою дійсно важке завдання, особливо коли йдеться про унікальні добутки культури. Так, наприклад, довелось доволі довго чекати на переклад збірки новел «Декамерон» Джованні Боккаччо українською мовою, який би відобразив усі мовні особливості та дух епохи, у яку цей шедевр світової літератури був створений. Наприкінці XVII – початку XVIII ст. було здійснено перший переклад Боккаччо українською мовою, але не з оригіналу, а з польської віршованої переробки. Перекладена була одна з новел четвертого дня «Декамерона». В 1879 році відбулася ще одна несмілива спроба перекладу видатного твору Дж. Боккаччо українською мовою. У львівській газеті «Правда» було надруковано початок вступу (опис чуми) «Декамерона» у перекладі М. Подолинського. Хоча автор мав намір продовжувати роботу, подальших публікацій не було. Уперше повний «Декамерон» українською мовою з‘явився у 1928 році. Це було велике двотомне видання, над яким працювало багато митців, зокрема Л. Пахаревський та П.Майорський. Переклад було виконано не з оригіналу, а з французького перекладу, з використанням російського перекладу О. Веселовського. Редактори видання звіряли готовий переклад з оригіналом. Канцони переклав М. Вороний, передмову написав В. Державін. Видання було високоякісним і ґрунтовним, але зрозуміло, що досконалим цей переклад назвати не можна. У 1964 році українською мовою «Декамерона» переклав Микола Лукаш, один із найталановитіших майстрів українського перекладу. М. Лукаш працював з оригіналом та зумів зберегти стиль і мовну атмосферу того часу. Він не намагається «спростити» «Декамерон», подавши його зрозумілим сучасним стилем, а навпаки ніби «піднімає» читача до рівня твору, занурює його у той час, у ті події, передає красу словесного мистецтва Боккаччо [1, c. 25-26].
Отже, діалог культур базується на подоланні проблем розуміння - розуміння як діалогу культур різних епох, так і діалогу різних культур, які існують одночасно.

Література
1. Боккаччо Дж. Декамерон / Пер. з італ. М. Лукаша; Передмова Н.Ф. Баллоні; примітки О. Кругликової; іл.Л. Киркач-Осипової. – Харків: Фоліо, 2006. – 671 с.
2. Франко І. Поеми. Твори: в 20 т. / І. Франко. – Нью-Йорк: Книгоспілка, 1959. –Т. 14. – 1959. – 490 с.
3. Швейцер А.Д. Перевод и лингвистика о газетно-информационном и военно-публистическом переводе / А.Д. Швейцер–М.: Воениздат, 1973.-280с.
 
Forum » Międzynarodowа Konferencjа Internetowа "AKTUALNE PROBLEMY SLAWISTYKI" » Секция 2. Языковая интерференция. Языковой меланж и проблемы перевода » МОВНА ПЕРЕДАЧА: ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ (Гавенко Олена)
Страница 1 из 11
Поиск:
Новый ответ
Imię:
Tekst wiadomości:
Kod bezpieczeństwa:

Copyright РФП МГУ © 2017
Веб-дизайн, технічна підтримка та адміністрування: Белла Марина Віталіївна its.me.marina@gmail.com
Конструктор сайтов - uCoz