Centrum Kultury Polskiej
Mariupolski Uniwersytet Państwowy

 
Forum
Forma logowania
Login:
Hasło:

Mapa strony

Statystyka

Witaj, Gościu · RSS 19.11.2017, 17:04

[ Nowe wiadomości · Regulamin forum · Wyszukiwanie · RSS ]
Страница 1 из 11
Forum » Międzynarodowа Konferencjа Internetowа "AKTUALNE PROBLEMY SLAWISTYKI" » Секция 6. Отражение взаимовлияния славянских культур » Д. М. Овсянико-Куликовський як представник Харківського ... (Дабло Л.Г.)
Д. М. Овсянико-Куликовський як представник Харківського ...
MarinaData: Środa, 19.06.2013, 21:18 | Wiadomość # 1
Grupa: Administrator
Wiadomośc: 127
Plusiki: 1
Status: offline
Дабло Л.Г.,
аспірант МДУ


Д. М. Овсянико-Куликовський як представник Харківського університету.


Д.М. Овсянико-Куликовський – видатний представник української культурологічної та історичної науки. Творчий шлях ученого охоплює майже півстоліття, постать вченого настільки багатогранна, що в кожній галузі своїх досліджень він залишив вагомий внесок, поклав початок та сприяв розвитку нових наукових напрямів які розробляються і в наші часи.
Д.М. Овсянико-Куликовський в 1888 році отримав запрошення на посаду професора Харківського університету, де пропрацював до 1906 року [1, с 58]. З Харковом він був пов'язаний не лише науковою діяльністю, а й з суспільною-політичною роботою. Вчений був першим журнальним редактором «Записок імператорського Харківського університету», членом Харківського Товариства грамотності та Громадської бібліотеки, де багато разів виступав з публічними лекціями, кошти від яких були одним з джерел для будівництва міської бібліотеки. Слід зазначити, що на той час вже працювало Історико-філологічне товариство на чолі з провідним харківським професором О.О. Потебнею. За час роботи Харківського історико-філологічного товариства до його складу ввійшло понад 300 членів. За своїм науковим цензом це товариство можна було вважати малою Академією наук на громадських засадах, бо в його складі було понад 30 осіб з академічними званнями, які представляли Академії наук усіх слов'янських держав. Це були відомі історики та філологи, філософи, мистецтвознавці, економісти та етнографи, фольклористи та історики культури серед них був і Д.М. Овсянико-Куликовський, який входив до складу лекційного комітету при педагогічному відділі Історико-філологічного товариства. У 1894 році на одному з засідань за пропозицією М.Ф. Сумцова Товариство постановило влаштувати загальнодоступні наукові читання для харківських вчительок. Для читання курсу лекцій з мовознавства, загальної літератури, загальної історії, російської літератури та історії було виділено групу членів Харківського історико-філологічного товариства до якої Д.М. Овсянико-Куліковський. Він проводив наукові читання, виступав з докладами - «До історії думки», «Про синів Адіті», «Про філософський елемент в працях Потебні», « Про Ізраїльського змія» Сковороди, «Про космологічні ідеї давнини», «Пам’яті Лермонтова».
Під час роботи у Харківському університеті вчений мав великий вплив на філологів Харківського гуртка, та брав активну участь у виданні збірників "Питання теорії і психології творчості". З позиції своєї психологічної доктрини Овсянико-Куликовський пише статті, книги, монографії про творчість О. Пушкіна, М. Гоголя, І. Тургенєва, Л. Толстого, А. Чехова, розглядає такі класичні твори, як «Горе від розуму», «Євгеній Онєгін», «Дворянське гніздо», «Мертві душі», «Обломов». Він став одним із фундаторів психологічної школи у літературознавстві. Фундаментальною працею вченого є багатотомне соціально-психологічне дослідження «Історія руської інтелігенції» (1903-1910) [2]. Це був «…генезис ваших нових інтересів та робіт в галузі психології художнього мистецтва, критики та історії руської літератури» таку характеристику надав вченому його сучасник Д.І. Багалій [1, с. 59] Слухаючи лекції О.О.Потебні, використовуючи його психологічні принципи аналізу мови, художньої творчості, вірувань та образів, Д.М. Овсянико-Куликовський з початку 90-х XIX століття почав застосовувати психологічний метод у своїх дослідженнях.
Звернувшись до ідей нової французької психологічної школи Рибо, методології українського вченого О. Потебні, він глибше почав розуміти процеси мовної діяльності людини, міфології. Вчений використовував їх метод у аналізі першоджерел [3, с.47-66]. Поступово психологія, її експериментальні прийоми і методика, перетворювались у його науковій діяльності з предмета вивчення в знаряддя пізнання, в метод дослідження спочатку явищ мови і міфології, а потім історії давніх цивілізацій, історії російської інтелігенції [4, с. 27].
Сутність психологічного методу Д.М. Овсянико-Куликовського зводилась до наступного: творцем наукових, філософських, морально-етичних, художньо-естетичннх та інших духовних цінностей була особистість; творчість завжди індивідуальна; наука з’ясовувує, в силу яких ідейних спонукань і вольових мотивів, з якою метою, створювались ті чи інші духовні цінності.
Але вагомим недоліком психологічного методу було те, що мотиви творчості, її зміст і цілі дослідники бачили в особистості самого творця, в рисах і особливостях його психології, ізолюючи таким чином, політичного діяча або царя, який видає закони, або вченого, від навколишнього середовища, від умов сучасної їм суспільно-політичної ситуації [5, с. 16-18]. Правда, Д.М. Овсянико-Куликовський, будучи еклектиком за своїм світоглядом, у своїх критичних етюдах і історичних статтях, а також в «Історії руської інтелігенції», намагався вийти за рамки особистості “творця”, зачиненого в самому собі, і пояснити його психологію національними особливостями і впливом на “творця” класової ідеології.
Плідно працюючи в галузі психології професор продовжує приділяти увагу й індологічним* дослідженням і продовжує себе проявляти як сходознавець та знавець стародавньої індійської культури. У харківський період діяльності вчений видав кілька робіт з ведаїстики: «Ведійські етюди: Индра-ваквакаршані», «Ведійські етюди: Сини Адіті» (1891 і 1892 рр.), «Релігія індійців в епоху Вед» (1892 р.) та інші. Але «Рігведа» була для нього не лише прекрасною пам’яткою, а й твором, що викликав «психологічний» внутрішній інтерес. Свої знания та надбання Д.М. Овсянико-Куликовський прагнув передати харківським студентам. Серед його курсів були санскрит, ведійська, авестійська та давньоіранська мови, історія релігії і культури давніх індійців та іранців, історія індійської літератури, це була основа для подальших лінгвістичних, літературознавчих пошуків Овсянико-Куликовського, поступово вчений повертається від індологічної тематики до проблем російського мовознавства [6, с. 17].
На початку ХХ ст. Д.М. Овсянико-Куликовський цілком присвятивши себе теоретичній лінгвістиці та російському літературознавству.
Сам вчений підсумовує науковий період своєї творчості кінця ХІХ – початку ХХ століття так «Дуже стало мені у нагоді моє колишнє вивчення релігії, міфу, давніх культур Сходу. Виникали питання психологічних взаємозалежностей мови та світу природи, сутності та всесвітньо-історичного значення релігії. Виникало і питання психології національності, розробку якого мені вдалося розпочати значно пізніше (1905-1907 г.)» [7, с. 340].
Саме цей період наукової діяльності Овсянико-Куликовського, на думку дослідників, без сумніву мав важливе значення як для наших вчених так і для розвитку світової науки.

Література:
1. Сумцов Н.Ф. Д.Н. Овсянико-Куликовский. 35-летие научно литературной деятельности // Вестник Харьковского историко филологического общества. – 1913. – Выпуск 3. – С.56-60.
2. Овсянико-Куликовський Дмитро Миколайович [Електронний ресурс] Режим доступу http://krai.lib.kherson.ua/o1-peopl-1.htm.
3. Плотников П.Г. Потебнианство как научное наследие// Известия Воронеж. Пед. ин-та. – 1989. – Т.6.- Кн.1. – С.47-66.

*Індологія — комплексна гуманітарна наука, що вивчає історію, культуру, мови, літературу, ідеологічні погляди етнічних груп, що проживають на Індійському субконтиненті (тобто в Південній Азії); гілка сходознавства.
4. Осьмаков Н.В. Д.Н.Овсянико-Куликовский // Академические школы врусском литературоведении.- М., 1975. - С.27.
5. Илюхин И.Г. Д.Н. Овсянико-Куликовский – историк и критик русской литературы 1853 – 1890 гг. // Учені записки. – Харківський державний університет ім. О.М.Горького. – Т.LXX. – Труди філологічного факультету. – Т.3. – Харків, 1956. – С. 16-18.
6. Чувпило Л. О. Сходознавство в Харківському університеті (1805-1917 рр.) Автореф. дис. канд. іст. наук: 07.00.02 /; Харк. нац. ун-т ім. В.Н. Каразіна. — Х., 2002. — 19 с.
7. Овсянико-Куликовский Д.Н. Литературно-критические работы. В 2-х томах. – М.: Худож. лит., 1989. – Т.2. – 524 с.
 
ЄлизаветаData: Czwartek, 25.05.2017, 09:52 | Wiadomość # 2
Grupa: Проверенные
Wiadomośc: 5
Plusiki: 0
Status: offline
Дуже пізнавальна стаття. Дякую!
 
Forum » Międzynarodowа Konferencjа Internetowа "AKTUALNE PROBLEMY SLAWISTYKI" » Секция 6. Отражение взаимовлияния славянских культур » Д. М. Овсянико-Куликовський як представник Харківського ... (Дабло Л.Г.)
Страница 1 из 11
Поиск:
Новый ответ
Imię:
Tekst wiadomości:
Kod bezpieczeństwa:

Copyright РФП МГУ © 2017
Веб-дизайн, технічна підтримка та адміністрування: Белла Марина Віталіївна its.me.marina@gmail.com
Конструктор сайтов - uCoz